- моральність
- [мора/л'н'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
моральність — ності, ж. Відповідність поведінки людей нормам моралі (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
моральність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
обичайність — моральність [IV] … Толковый украинский словарь
совість — і, ж. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. || кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… … Український тлумачний словник
гідність — ності, ж. 1) Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. 2) тільки одн. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов язку … Український тлумачний словник
Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович … Википедия
яснота — и/, ж. 1) Власт. за знач. ясний 1), 2). 2) перен. Чіткість, ясність, визначеність у чому небудь. || Висока моральність, душевна чистота, порядність … Український тлумачний словник
Дубинин, Константин Михайлович — Константин Дубинин Имя при рождении: Константин Михайлович Дубинин Дата рождения … Википедия
мораліст — а, ч. 1) Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2) Особа, що займається питаннями моралі … Український тлумачний словник
теономний — а, е: •• Теоно/мна е/тика етичне вчення християнства, яке розглядає моральність винятково як сферу взаємовідносин людини з Богом … Український тлумачний словник